Словник української мови в 11 томах

саморегулюючий

САМОРЕГУЛЮ́ЮЧИЙ, а, е, спец. Здатний до саморегулювання.

∆ Саморегулю́юча систе́ма:

а) система, яка автоматично регулює режим роботи яких-небудь машин, апаратів.

Найбільш досконалою формою автоматизації є саморегулююча система машин і апаратів, коли виробничі операції і управління ними здійснюються автоматично (Ком. Укр., 7, 1960, 54);

б) система, яка має властивість самостійно регулювати свої процеси, дії у залежності від зовнішніх і внутрішніх впливів.

Людський організм — струнка саморегулююча система. Розмноження його елементарних часточок суворо координується (Знання.., 5, 1970, 16).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. саморегулюючий — саморегулю́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. саморегулюючий — -а, -е, спец. Здатний до саморегулювання. Саморегулююча система — а) система, яка автоматично регулює режим роботи яких-небудь машин, апаратів; б) система, яка має властивість самостійно регулювати свої процеси, дії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. саморегулюючий — САМОРЕГУЛЮ́ЮЧИЙ, а, е, спец. Здатний до саморегулювання.  Словник української мови у 20 томах