Словник української мови в 11 томах

самоусуватися

САМОУСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., САМОУСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. Самовільно ухилятися від виконання своїх обов’язків, своєї справи.

Професор Стрєльцов читав лекції з римського права, але від обов’язків ректора фактично самоусунувся і навіть не заходив у свій кабінет (Бурл., М. Гонта, 1959, 38).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. самоусуватися — самоусува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. самоусуватися — -аюся, -аєшся, недок., самоусунутися, -нуся, -нешся, док. Самовільно ухилятися від виконання своїх обов'язків, своєї справи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самоусуватися — САМОУСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., САМОУСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. Самовільно ухилятися від виконання своїх обов'язків, своєї справи. Професор Стрєльцов читав лекції з римського права, але від обов'язків ректора фактично самоусунувся і навіть не заходив у свій кабінет (Ф. Бурлака).  Словник української мови у 20 томах