сандал
САНДА́Л¹, САНТА́Л, ч.
1. род. а. Вічнозелене тропічне дерево, ароматична деревина якого багата на ефірну олію.
2. род. у. Кристалічна речовина, яку одержують із деревини цієї рослини.
[Шинкар:] В більший чайник чаю поклади півложечки — для духу, а три ложечки сандалу (Кроп., II, 1958, 499).
3. род. у. Барвник червоного або жовтого кольору, який одержують із деревини цієї та деяких інших рослин.
САНДА́Л², а, ч., заст. Невелике судно, що було поширене у тюркських народів Причорномор’я.
Високі, швидкоплавні сандали раз у раз випереджали його човен (Тулуб, Людолови, І, 1957, 264).
САНДА́Л³, а, ч., заст. Пристрій для обігрівання житла (у народів Сходу).
Словник української мови (СУМ-11)