Словник української мови в 11 томах

сапочка

СА́ПОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до са́па́.

Зробив я йому сапочку (Мур., Бук. повість, 1959, 8).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. сапочка — са́почка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. сапочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до сапа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сапочка — СА́ПОЧКА, и, ж. Зменш. до са́па́. Зробив я йому сапочку (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
  4. сапочка — Сапа, -пи ж. Кирка для выпалыванія сорныхъ травъ, для окучиванія растеній. Роспочинається полоття; народ висипає, як та хмара, як та орда, з сапами. Левиц. І. 24. Сапа мав деревяне держівно = фіст, вправлене в зелізне вухо, що вистав з плоскої зелізної жмені. Шух. I. 164. ум. сапка, сапочка.  Словник української мови Грінченка