сапропель
САПРОПЕ́ЛЬ, ю, ч., спец. Мулисте відкладення перегнилих залишків нижчих організмів на дні перев. стоячих водоймищ; використовується як добриво, для грязелікування тощо.
Біля неї [лікарні] є кілька озер, мул яких — сапропель — також має лікувальні властивості (Веч. Київ, 25.I 1968, 4).
Словник української мови (СУМ-11)