сарнюк

САРНЮ́К, рідше СЕРНЮ́К, а́, ч. Самець сарни, серни.

За сернюками поскакали серни, що паслись далі, в тіні, на узліссі (Гжицький, У світ.., 1960, 46).

Значення в інших словниках

1. сарнюк — сарню́к іменник чоловічого роду, істота самець сарни  Орфографічний словник української мови
2. сарнюк — -а, ч. Самець сарни, серни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сарнюк — САРНЮ́К, рідше СЕРНЮ́К, а́, ч. Самець сарни, серни. За сернюками поскакали серни, що паслись далі, в тіні, на узліссі (В. Гжицький).  Словник української мови у 20 томах