сатаніти

САТАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм. Ставати, робитися дуже злим, лютувати; скаженіти.

[Начальник поліції:] Як тебе звуть, питаю? (Не маючи знов відповіді, сатаніє). Кажи, йолопе, а то я тобі двадцять п’ять гарячих всиплю! (Л. Укр., IV, 1954, 237);

Олександра сатаніла, її дратувало мовчання Настине (Коцюб., І, 1955, 72);

// безос.

В дворі між тим колобродило і сатаніло, жінки кричали всі разом і сучили на Сергія кулаками, а він спокійно собі походжав по хаті (Тют., Вир, 1964, 180);

// Виявлятися з великою силою (про бурю, вітер і т. ін.).

Він навіть не чув, як буря сатаніла, ревла та свистіла, трохи не звалювала його з ніг (Н.-Лев., І, 1956, 566);

Море лютує, стогне, сатаніє, зловтішно регоче (Ткач, Моряки, 1948, 98).

Значення в інших словниках

1. сатаніти — сатані́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. сатаніти — Казитися, лютувати, шаліти, скаженіти, шаленіти, о. рвати й метати.  Словник синонімів Караванського
3. сатаніти — див. сердитися  Словник синонімів Вусика
4. сатаніти — -ію, -ієш, недок., розм. Ставати, робитися дуже злим, лютувати; скаженіти. || безос. || Виявлятися з великою силою (про бурю, вітер і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сатаніти — див. біснуватися  Словник чужослів Павло Штепа
6. сатаніти — САТАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм. Ставати, робитися дуже злим, лютувати; скаженіти. [Начальник поліції:] Як тебе звуть, питаю? (Не маючи знов відповіді, сатаніє). Кажи, йолопе, а то я тобі двадцять п'ять гарячих всиплю!...  Словник української мови у 20 томах
7. сатаніти — БУШУВА́ТИ (про стихійні явища — діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
8. сатаніти — Сатані́ти, -ні́ю, -єш гл. Бѣситься, злиться.  Словник української мови Грінченка