свайба

СВА́ЙБА, и, ж., діал. Весілля.

Уляні снилось: стежка невидима Звела гостей на свайбу з півсела (Мал., Звенигора, 1959, 89).

Значення в інших словниках

1. свайба — сва́йба іменник жіночого роду весілля діал.  Орфографічний словник української мови
2. свайба — див. весілля  Словник синонімів Вусика
3. свайба — -и, ж., діал. Весілля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. свайба — СВА́ЙБА, и, ж., діал. Весілля. Уляні снилось: стежка невидима Звела гостей на свайбу з півсела (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах
5. свайба — ВЕСІ́ЛЛЯ (обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди за звичаєм), СВА́ЙБА діал. Як же бучно, як же втішно Всім гулялось на весіллі! (Леся Українка); "Це на якусь веселу свайбу йдемо", — подумав Тимко (Григорій Тютюнник).  Словник синонімів української мови
6. свайба — Свайба, свальба, -би ж. Свадьба = весілля. Бісова свайба: бачиш які чорні тучі? — Видно біс жениться. Чуб. І. 24.  Словник української мови Грінченка