свердлик

СВЕ́РДЛИК, а, ч.

1. Зменш. до све́рдел і све́рдло.

Коли меншеньке деревце, то він його пилочкою пиля, а яке більшеньке, то свердлик у нього є — ..і так він просвердлить те дерево, аж поки його вже можна валити (Хотк., І, 1966, 81);

Карпо: раз у раз посилав Павла до надвірної комори по свердлики (Кучер, Трудна любов, 1960, 318).

2. Жук — шкідник листяних і хвойних порід дерев, личинки якого вигризають у деревині горизонтальні ходи.

Свердлик листяний; Свердлик хвойний.

Значення в інших словниках

1. свердлик — све́рдлик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. свердлик — див. свердло  Словник синонімів Вусика
3. свердлик — -а, ч. 1》 Зменш. до свердел і свердло. 2》 Жук – шкідник листяних і хвойних порід дерев, личинки якого вигризають у деревині горизонтальні ходи. Свердлик листяний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. свердлик — СВЕ́РДЛИК, а, ч. 1. Зменш. до све́рдел і све́рдло. Коли меншеньке деревце, то він його пилочкою пиля, а яке більшеньке, то свердлик у нього є – .. і так він просвердлить те дерево, аж поки його вже можна валити (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. свердлик — Свердлик, -ка м. 1) ум. отъ свердел. 2) Часть поколодви (см. поколодва). Шух. І. 237.  Словник української мови Грінченка