Словник української мови в 11 томах

свердлувальний

СВЕРДЛУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для свердлування.

Токар включив сусідній свердлувальний верстат (Донч., III, 1956, 402).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. свердлувальний — свердлува́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. свердлувальний — -а, -е. Признач. для свердлування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свердлувальний — СВЕРДЛУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для свердлування. Токар включив сусідній свердлувальний верстат (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах