свіжозораний
СВІЖОЗО́РАНИЙ, а, е. Який недавно або тільки що зорали.
Сонечко сяяло,— зелена озимина й свіжозорані ниви гейби втягали в себе його тепленьке проміння (Кобр., Вибр., 1954, 45);
З лугу, з лісу, степу плинули пахощі свіжозораної землі, тополиних бруньок і молодої зелені (Грим., Незакінч. роман, 1962, 206).
Словник української мови (СУМ-11)