світлофор

СВІТЛОФО́Р, а, ч. Сигнальний електричний ліхтар із різнобарвними стеклами для регулювання руху на вулицях та шляхах.

На розі, ніби в скляній банці, сидить регулювальник руху, і від ранку до дванадцятої ночі в світлофорі миготить то зелене, то червоне, то жовте кружальце (Коп., Земля.., 1957, 47);

// Світловий сигнальний пристрій на різних машинах, приладах і т. ін.

Світлофор доменної печі.

Значення в інших словниках

1. світлофор — світлофо́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. світлофор — -а, ч. Сигнальний електричний ліхтар із різнокольоровим склом для регулювання руху на вулицях і шляхах. || Світловий сигнальний пристрій на річних машинах, приладах і т. ін. Світлофор доменної печі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. світлофор — Бекета, див. топоньот, семафор  Словник чужослів Павло Штепа
4. світлофор — СВІТЛОФО́Р, а, ч. Сигнальний електричний ліхтар із різнобарвними стеклами для регулювання руху на вулицях та шляхах. На розі, ніби в скляній банці, сидить регулювальник руху, і від ранку до дванадцятої ночі в світлофорі миготить то зелене, то червоне...  Словник української мови у 20 томах