сель

СЕЛЬ, ю, ч., геол. Короткочасний бурхливий паводок на гірських річках із великим вмістом намулу та уламків гірських порід.

Особливим видом поводей у горах є селі. Селеві потоки змивають величезні маси грунту і гірських порід (Знання.., 4, 1971, 10).

Значення в інших словниках

1. сель — сель іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сель — Ю, ор. -ем. Бурхливий грязе-кам’яний потік, що виникає в горах під час сильних дощів або танення снігів: з гір зійшов сель. Пох. селевий.  Літературне слововживання
3. сель — -ю, ч., геол. Короткочасний бурхливий паводок на гірських річках із великим вмістом намулу та уламків гірських порід.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сель — СЕЛЬ, ю, ч., геол. Короткочасний бурхливий паводок на гірських річках із великим вмістом намулу та уламків гірських порід. Особливим видом поводей у горах є селі. Селеві потоки змивають величезні маси ґрунту і гірських порід (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. сель — сель, силь (від араб. сейль – бурхливий потік) короткочасні бурхливі паводки на гірських річках з дуже великим вмістом намулу та уламків гірських порід.  Словник іншомовних слів Мельничука