Словник української мови в 11 томах

сельний

СЕ́ЛЬНИЙ:

◊ Се́льний крин, заст.: а) дика польова лілія.

*У порівн. Облизавсь старий котюга, І розпустив слини, І пазурі простягає До Самаптянині, Бо була собі на лихо Найкраща меж нами, Меж дівчатами; мов крин той Сельний при долині — Меж цвітами (Шевч., II, 1963, 94);

б) символ чистоти, юності, краси.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. сельний — се́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. сельний — Сельний крин заст. — а) дика польова лілія; б) символ чистоти, юності, краси.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сельний — СЕ́ЛЬНИЙ, а, е: ◇ Се́льний крин див. крин.  Словник української мови у 20 томах
  4. сельний — Польовий, луговий  Словник застарілих та маловживаних слів