сельний
СЕ́ЛЬНИЙ:
◊ Се́льний крин, заст.: а) дика польова лілія.
*У порівн. Облизавсь старий котюга, І розпустив слини, І пазурі простягає До Самаптянині, Бо була собі на лихо Найкраща меж нами, Меж дівчатами; мов крин той Сельний при долині — Меж цвітами (Шевч., II, 1963, 94);
б) символ чистоти, юності, краси.
Словник української мови (СУМ-11)