семено
СЕМЕНО́, а́, с., заст. Сі́м’я (у 1, 2 знач.).
Як добре, що саме Мартинко є сином бойової подруги Наливайка, якій судила доля сіяти семено ненависті до пана, семено братньої любові до російського народу (Ле, Хмельницький, І, 1957, 136).
Словник української мови (СУМ-11)