семигривеник
СЕМИГРИ́ВЕНИК, а, ч., розм., заст. Монета вартістю в двадцять копійок.
Знов прикажчик забігав по Одраді, вигукуючи: — Хто хоче стати по два семигри-веники на жнива? (Мирний, IV, 1955, 246);
— От що, Захаре: візьми оцього семигривеника та бігай [біжи] ..за пивом (Крим., Вибр., 1965, 416);
— Даю два злотих [за рибу], більше ні копійки! — кладе свою ціну Лукаш. — За два семигривеники, дядьку, віддамо! (Стельмах, І, 1962, 436).
Словник української мови (СУМ-11)