семилітка

СЕМИЛІ́ТКА, и, ж.

1. Те саме, що семирі́чка 1.

Пройшли роки, і він пішов до школи, закінчив семилітку (Гірник, Сонце.., 1958, 102).

2. розм. Дівчинка семирічного віку.

Я звернула увагу на тоненьку біляву дівчинку семилітку (Л. Укр., III, 1952, 612).

3. Те саме, що семирі́чка 2.

Значення в інших словниках

1. семилітка — семилі́тка 1 іменник жіночого роду неповна середня школа в СРСР іст. семилі́тка 2 іменник жіночого роду, істота 7-річна дитина розм.  Орфографічний словник української мови
2. семилітка — -и, ж. 1》 Те саме, що семирічка 1). 2》 розм. Дівчинка семирічного віку. 3》 Те саме, що семирічка 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. семилітка — Семирічка  Словник чужослів Павло Штепа
4. семилітка — СЕМИЛІ́ТКА, и, ж. 1. Те саме, що семирі́чка 1. Пройшли роки, і він пішов до школи, закінчив семилітку (М. Гірник). 2. розм. Дівчинка семирічного віку. Я звернула увагу на тоненьку біляву дівчинку семилітку (Леся Українка). 3. Те саме, що семирі́чка 2.  Словник української мови у 20 томах
5. семилітка — Семилі́тка, -тки; -лі́тки, -лі́ток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. семилітка — Семилітка, -ки ж. Имѣющая семь лѣтъ. Грин. III. 83. Стрів дівку семилітку. Чуб. V. 1190.  Словник української мови Грінченка