семипілка
СЕМИПІ́ЛКА¹, и, ж., розм. Спідниця із семи пілок, семи полотнищ.
З хати виходить літня молодиця.. Вона в домотканій вишиванці і чорній семипілці (Літ. Укр., 25.VI 1968, 1).
СЕМИПІ́ЛКА², и, ж., розм. Те саме, що семипі́лля.
Раніше в господарстві була семипілка.. А Микола Коробенко доводив на засіданні правління, на загальних зборах, що десятипільна сівозміна дає можливість краще розмістити зернові й технічні культури (Хлібороб Укр., 2, 1968, 11).
Словник української мови (СУМ-11)