семиструнний
СЕМИСТРУ́ННИЙ, а, е. Який має сім струн (про музичний інструмент);
// у знач. ім. семистру́нна, ної, ж., розм. Гітара.
Мов змії, колишуться коси в Софії. Вона семиструнну знімає з стіни. І ось уже голос її шаленіє Під стогін сумний басової струни (Перв., II, 1958, 383).
Словник української мови (СУМ-11)