сепаратизм
СЕПАРАТИ́ЗМ, у, ч., політ. Прагнення до відокремлення, відособлення.
У міжнародному робітничому русі питання про сепаратизм стало особливо живо в 1910 році на конгресі в Копенгагені (Ленін, 23, 1972, 120);
// У багатонаціональних буржуазних державах — політичний рух національних меншостей, скерований на відокремлення від державного цілого й утворення самостійної держави.
Фінляндці приїздять і говорять, що сепаратизм у них наростав, бо кадети не дають Фінляндії повної автономії (Ленін, 31, 1973, 416).
Словник української мови (СУМ-11)