сестрин

СЕСТРИ́Н, а́, е́. Прикм. до сестра́ 1; належний сестрі.

Її погляд задержався на сестринім лиці (Коб., І, 1956, 106);

Напнула сестрину Марія хустку велику картату (Головко, II, 1957, 150);

Аксель замріяно слухала сестрину балаканину (Досв., Вибр., 1959, 234).

Значення в інших словниках

1. сестрин — сестри́н прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сестрин — -а, -е. Прикм. до сестра 1). || Належний сестрі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сестрин — СЕСТРИ́Н, а́, е́. Прикм. до сестра́ 1; належний сестрі. Її погляд задержався на сестринім лиці (О. Кобилянська); Напнула сестрину Марія хустку велику картату (А. Головко); Аксель замріяно слухала сестрину балаканину (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
4. сестрин — Сестри́н, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сестрин — Сестрин, -на, -не Сестринъ, принадлежащій сестрѣ. Іван поняв віри сестриній мові. Рудч. Ск. І. 132.  Словник української мови Грінченка