сечозбірник
СЕЧОЗБІ́РНИК, а, ч. Резервуар, ізольований від доступу повітря колодязь, де зберігають сечу.
У кожному свинарнику обов’язково обладнують каналізацію, що виводить всі рідкі виділення у сечозбірники (Свинар., 1956, 277).
Словник української мови (СУМ-11)