сибірний

СИБІ́РНИЙ, а, е, розм., заст. Лютий, злий, розбишакуватий.

[Василина (сміється):] Що ти вдієш із таким сибірним парубком! (Вас., Вибр., 1954, 305);

// Уживається як лайливе слово.

[Горпина:] В поліцію його сибірного! В тюрму! В Сибір його! Там йому місце! (Н.-Лев., II, 1956, 494).

Значення в інших словниках

1. сибірний — сибі́рний прикметник злий рідко  Орфографічний словник української мови
2. сибірний — див. задерикуватий; непокірний  Словник синонімів Вусика
3. сибірний — -а, -е, розм., заст. Лютий, злий, розбишакуватий. || Уживається як лайливе слово.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сибірний — СИБІ́РНИЙ, а, е, розм., заст. Лютий, злий, розбишакуватий. [Василина (сміється):] Що ти вдієш із таким сибірним парубком! (С. Васильченко); // Уживається як лайливе слово. [Горпина:] В поліцію його сибірного! В тюрму! В Сибір його! Там йому місце! (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
5. сибірний — Сибі́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)