сигарний
СИГА́РНИЙ, а, е. Прикм. до сига́ра.
Ми за сигарним димом бачимо Хиже, потворне обличчя війни (Дор., Єдність, 1950, 117);
// Признач. для сигар, їх виготовлення, зберігання і т. ін.
Сигарний тютюн в порівнянні з цигарковим має вищу міцність, гіркий присмак і специфічний аромат (Техн. культ., 1956, 358);
Містер Ейбл м’яко поклав верхню губу на сигарний мундштук (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 40).
Словник української мови (СУМ-11)