Словник української мови в 11 томах

силабічний

СИЛАБІ́ЧНИЙ, а, е. Який грунтується на дотримуванні однакової кількості складів у віршовому рядку незалежно від розміщення в ньому наголосів.

Значна частина поетичної спадщини Шевченка написана силабічними, в усякому разі не силабо-тонічними в уживаному розумінні слова розмірами (Рильський, IX, 1962, 112);

Основою в ритмічнім устрої руських народних пісень є силабічний склад, опертий на числення складів у віршах і піввіршах (Муз. праці, 1970, 20).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. силабічний — силабі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. силабічний — -а, -е. Складовий. Силабічне віршування — віршування, яке ґрунтується на дотримуванні однакової кількості складів у віршовому рядку незалежно від розміщення в ньому наголосів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. силабічний — (грам.) складовий  Словник чужослів Павло Штепа
  4. силабічний — СИЛАБІ́ЧНИЙ, а, е. Який ґрунтується на дотримуванні однакової кількості складів у віршовому рядку незалежно від розміщення в ньому наголосів.  Словник української мови у 20 томах
  5. силабічний — силабі́чний (грец. συλλαβικός, від συλλαβή – звукосполучення, склад) складовий; ¤ с-е віршування – система віршування, в основу якої покладено однакову кількість складів у віршових рядках.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. силабічний — Силабі́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)