силонька
СИ́ЛОНЬКА, и, ж. Пестл. до си́ла 1.
[Ганна:] Ось чого мені тільки й шкода: силоньки моєї! (Крон., II, 1958, 21);
Свою буйну силоньку можна, звісно, випробувати, зовсім не заходячи у фізкультурний зал (Донч., II, 1956, 378).
Словник української мови (СУМ-11)