силою
СИ́ЛОЮ, присл. Насильно, проти чиєїсь волі; силоміць.
— Не підеш доброхіть — силою поведемо: так звелено (Вовчок, І, 1955, 43);
О. Мойсей силою взяв пляшку і миттю випив другу чарку (Н.-Лев., І, 1956, 119);
Уперся [Тягнирядно], як віл, і мусили вести його до підводи силою (Головко, II, 1957, 185).
Словник української мови (СУМ-11)