СИЛІ́ЦІЙ, ю, ч. Латинська назва хімічного елемента кремнію.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
силіцій —
силі́цій іменник чоловічого роду те ж, що кремній
Орфографічний словник української мови
силіцій —
-ю, ч. Si. Хімічний елемент, другий за поширенням у земній корі. Проста речовина – сріблясто-сірі кристали з металічним блиском.
Великий тлумачний словник сучасної мови
силіцій —
СИЛІ́ЦІЙ, ю, ч. Латинська назва хімічного елемента кремнію. Базифікація – процес збагачення гірських порід залізом, магнієм, кальцієм з одночасним виносом натрію, силіцію (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
силіцій —
силі́цій [лат. silicium, від silex (silicis) – кремінь] те саме, що й кремній.
Словник іншомовних слів Мельничука
силіцій —
КРЕ́МНІЙ (хімічний елемент, що входить до складу гірських порід); СИЛІ́ЦІЙ.
Словник синонімів української мови