симптом
СИМПТО́М, у, ч.
1. Характерний вияв або ознака якого-небудь захворювання.
Катару лікар уже в мене не признав, кашлю, пропасниці та інших симптомів уже місяць, як нема (Л. Укр., V, 1956, 375);
Через кілька днів лікар, прийшовши зранку до Коцюбинського, намітив набряки. Це був грізний симптом (Сміл., Сад, 1952, 321);
Основним симптомом холециститу є біль у правому підребер’ї, який часто іррадіює під праву лопатку (Лікар. експертиза.., 1958, 51).
2. перен. Зовнішня ознака якого-небудь явища.
Сучасний декадентизм — симптом хворобливого рознервування, безідейності і відчутої безцільності життя серед молодіжі різних країв (Фр., XVI, 1955, 249);
Ми почули в повітрі загрозливі симптоми тих непомітних для звичайної людини явищ, що позначаються кінцем гарячого літа й першим подувом недалекої золотої осені (Досв., Вибр., 1959, 432);
[Конвей:] В результаті вашої злочинної недбалості в нашій армії з’явилися страшні симптоми (Собко, П’єси, 1958, 426).
Словник української мови (СУМ-11)