симфонічність

СИМФОНІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до симфоні́чний 1.

Словесно-художній його [Т. Шевченка] живопис досяг високого узагальнення, поєднуючи виразність слова, пензля, різця, музичної симфонічності (Вітч., 10, 1963, 132).

Значення в інших словниках

1. симфонічність — симфоні́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. симфонічність — -ності, ж. Абстр. ім. до симфонічний 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. симфонічність — СИМФОНІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до симфоні́чний 1. Словесно-художній його [Т. Шевченка] живопис досяг високого узагальнення, поєднуючи виразність слова, пензля, різця, музичної симфонічності (із журн.).  Словник української мови у 20 томах