синдик
СИ́НДИК, а, ч.
1. У Стародавній Греції — захисник у суді, адвокат.
2. У деяких сучасних капіталістичних країнах — представник якої-небудь установи, громади або корпорації, уповноважений на ведення справ.
Словник української мови (СУМ-11)СИ́НДИК, а, ч.
1. У Стародавній Греції — захисник у суді, адвокат.
2. У деяких сучасних капіталістичних країнах — представник якої-небудь установи, громади або корпорації, уповноважений на ведення справ.
Словник української мови (СУМ-11)