синдикований
СИНДИКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до синдикува́ти.
Цукрова промисловість Російської імперії була синдикована (Бурл.., Напередодні, 1956, 163);
// у знач. прикм.
Панування синдикованої промисловості привело до значного зростання продажних цін (Іст. УРСР, І, 1953, 654).
Словник української мови (СУМ-11)