синовбивство
СИНОВБИ́ВСТВО, а, с. Убивство свого сина.
— Нерідко, скажу, сини одержували батьківську кулю в голову і самі стріляли в батьків з парабелумів і наганів, і не вважалося це, скажу, ні синовбивством,.. ні.. батьковбивством (Довж., І, 1958, 189).
Словник української мови (СУМ-11)