синоптик
СИНО́ПТИК, а, ч. Фахівець із синоптики.
Стара Дорошенчиха,.. що тривожніше за всіх синоптиків переживала звістки про пересування циклонів та ураганів, першою почула і про ці океанські випроби (Гончар, Тронка, 1963, 195);
Синоптики наших днів уже не уявляють собі аналізу атмосферних процесів без використання супутникової інформації (Рад. Укр., 4.VI 1967, 3).
Словник української мови (СУМ-11)