синхронно
СИНХРО́ННО, техн., книжн. Присл. до синхро́нний 1, 2.
Хоч наша звукоапаратура дозволяє синхронно записувати діалоги водночас зі зйомкою — провадиться наступне тонування людської мови (Мист., 5, 1964, 16);
Зняті одночасно плівки демонструються синхронно трьома апаратами (Літ. газ., 14. I 1958, 4);
Напружились сталеві канати. Синхронно запрацювали лебідки (Веч. Київ, 19.VIІІ 1961, 1).
Словник української мови (СУМ-11)