синхроциклотрон

СИНХРОЦИКЛОТРО́Н, а, ч. Циклічний резонансний прискорювач важких заряджених частинок (протонів, дейтронів, альфа-частинок), який застосовують для досліджень у галузі фізики атомного ядра.

Радянська радіотехніка внесла цінний вклад у розвиток атомної техніки, у створення синхроциклотрона і синхрофазотрона — гігантських прискорювачів для вивчення атома (Літ. Укр., 8.V 1962, 4).

Значення в інших словниках

1. синхроциклотрон — синхроциклотро́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. синхроциклотрон — -а, ч. Циклічний резонансний прискорювач важких заряджених частинок, який застосовують для досліджень у галузі фізики атомного ядра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. синхроциклотрон — СИНХРОЦИКЛОТРО́Н, а, ч. Циклічний резонансний прискорювач важких заряджених частинок (протонів, дейтронів, альфа-частинок), який застосовують для досліджень у галузі фізики атомного ядра.  Словник української мови у 20 томах
4. синхроциклотрон — синхроциклотро́н (від синхро... і циклотрон) те саме, що й фазотрон.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. синхроциклотрон — Циклічний прискорювач заряджених частинок, у якому змінна напруга, що прискорює частинку, синхронізується з періодом її оберту; досягаються енергії протонів 1 ГеВ (мільярд еВ).  Універсальний словник-енциклопедія