сипання —
си́пання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
сипання —
-я, с. Дія за знач. сипати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сипання —
СИ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. си́пати. Польські патріоти під проводом Франса Смольки на спомин трьохсотліття Люблінської унії вирішили висипати на горі пам'яткову могилу. Сипання почали 12 серпня 1869 р. (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
сипання —
Сипання, -ня с. 1) Сыпаніе. 2) Наливаніе. 3) Отливка изъ металла. Шух. І. 283.
Словник української мови Грінченка