сиплий
СИ́ПЛИЙ, а, е. Приглушено-хриплий; в якому чується легке шипіння і присвистування (про голос, звуки чого-небудь).
— Я не хочу у лікарню,— сказав [Андрійко] глухим, сиплим голоском, — я не піду з дому (Собко, Звич. життя, 1957, 87).
Словник української мови (СУМ-11)