ситняк
СИТНЯ́К, у́, ч. Те саме, що ситня́г.
Через дорогу — озеро, гострим ситняком поросле (Тич., III, 1957, 278);
Пролопотіла по лататті водяна курочка.., поклювала щось.. і знову пострибала в ситняк (Мушк., День.., 1967, 73).
Словник української мови (СУМ-11)