Словник української мови в 11 томах

скальпель

СКА́ЛЬПЕЛЬ, я, ч. Невеликий хірургічний ніж.

Ми кинулись вливати фізіологічний розчин, глюкозу, кров, камфору. Треба було терміново оперувати, але хірург боявся доторкнутися до його тіла скальпелем (Ю. Янов., II, 1954, 13);

Терезка підбирала шматки фанери відповідних кольорів, вирізувала скальпелем і підклеювала до портрета (Томч., Готель.., 1960, 226).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. скальпель — ска́льпель іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. скальпель — див. НІЖ..  Словник синонімів Караванського
  3. скальпель — -я, ч. Невеликий хірургічний ніж.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скальпель — Ніж лікарський  Словник чужослів Павло Штепа
  5. скальпель — СКА́ЛЬПЕЛЬ, я, ч. Невеликий хірургічний ніж. Ми кинулись вливати фізіологічний розчин, глюкозу, кров, камфору. Треба було терміново оперувати, але хірург боявся доторкнутися до його тіла скальпелем (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  6. скальпель — ска́льпель (від лат. scalpellum – ножичок) невеликий суцільнометалевий ніж, що його застосовують у хірургічній практиці для розрізування тканин.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. скальпель — Довгий, прямий або загнутий вузький ніж, що застосовується в хірургії для розтинання шкіри чи тканин.  Універсальний словник-енциклопедія
  8. скальпель — Ска́льпель, -пеля; -пелі, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)