скапуватися
СКА́ПУВАТИСЯ, ується, недок., СКА́ПАТИСЯ, ається, док. Танути зверху, з країв, укриваючись патьоками, струмочками розтопленої речовини; обпливати.
Свічка скапується, а Семениха від молитвів [молитов] упріває (Черемш., Тв., 1960, 90);
Семенишина свічка скапалася до послідку (Черемш., Тв., 1960, 91);
// перен., рідко. Дуже виснажуватися, знесилюватися.
— Кому в голові життя людини? Панська собака, панський кінь — розкошують. А люди скапуються… (Ірчан, II, 1958, 281).
Словник української мови (СУМ-11)