скатка
СКА́ТКА, и, ж. Згорнута трубкою і зв’язана на кінцях шинель, яку носять через плече.
Брели [шляхом], обливаючись потом, бійці й офіцери із скатками на плечах (Гончар, III, 1959, 16);
// ска́ткою, у знач. присл. У вигляді скатки.
Я, здивований, оглядаю себе.. І нащо це я скаткою пальто почепив, хіба справді я в далеку дорогу вирядився? (Кол., На фронті.., 1959, 109).
Словник української мови (СУМ-11)