скачувати
СКА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., СКАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Повертаючи, перевертаючи, надавати чому-небудь округлої, кулястої форми; ліплячи, робити що-небудь округлим.
Де не взялись веселі школярі, Поборюкалися в снігу пухкому, Скачали бабу, та й гайда додому (Вирган, В розп. літа, 1959, 168);
Я скачав з хліба кульку завбільшки з волоський горіх і непомітно шпурнув у Женю (Сміл., Сашко, 1957, 9);
// Повертаючи, перевертаючи, надавати чому-небудь форми трубки; згортати в трубку.
Віджатий сир протирають крізь сито, додають сметану, яйця, масло, цукор, сіль і борошно. Все добре розмішують, ..скачують рулетом, ріжуть кусочками (Укр. страви, 1957, 269).
2. Вирівнювати, вигладжувати качалкою та рублем що-небудь випране (полотно, білизну тощо).
У дідуся, так як і в мене, нікого не було; сам собі й сорочки полоще і мою уночі випере і повісить, уранці скача і надіне (Барв., Опов.., 1902, 354);
Швиденько загнала [дівчина] скот у загороду та до хустки мерщій. Лап,— вогкенька ще. Ну, та нічого, і на голові висохне. Ось вона скачає її (Головко, І, 1957, 106);
// Вирівнюючи, припліскуючи тісто качалкою, надавати йому певної форми.
Замісила [бабуся] і скачала коржик, посадила в піч спектись (Кв.-Осн., II, 1956, 198).
Словник української мови (СУМ-11)