сквернений
СКВЕ́РНЕНИЙ, а, е, книжн., заст. Дієпр. пас. мин. ч. до скверни́ти.
Прекрасний Києве на предковічних горах!..За сквернені скарби, за чорні всі діла Хай вороги твої розсиплються на порох! (Рильський, II, 1960, 221).
Словник української мови (СУМ-11)