скеровуваний
СКЕРО́ВУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до скеро́вувати.
Під час Жовтневих свят сорок першого року в районі сталося кілька одночасних, організованих і скеровуваних.. однією волею і однією рукою виступів [партизанів] (Коз., Гарячі руки, 1960, 8).
Словник української мови (СУМ-11)