скиндячка
СКИНДЯ́ЧКА, и, ж., розм. Стрічка, якою пов’язують голову.
— Я пов’яжу па голову червону скиндячку і коси покладу (Кв.-Осн., II, 1956, 54);
Доброго намиста достала [дівчина] з торбини.., стрічок, скиндячок по три аршини — зеленої й червоної (Барв., Опов.., 1902, 256);
Мерехтіли постаті селян у чистеньких білих сорочках і дівчат у червоних спідницях зі скиндячками на головах (Фр., IV, 1950, 200).
Словник української мови (СУМ-11)