складаний

СКЛАДА́НИЙ, а, е. Який можна складати завдяки рухомому поєднанню частин.

Василеві він подарував складаний ножик з двома лезами й з шилом! (Скл., Карпати, II, 1954, 84);

Мічурін сидів на складаному стільці біля деревця (Довж., І, 1958, 474);

*У порівн. Мажуга накрив плечі мішком і ходить селом. Згинається і розгинається, як складаний ножик (Коцюб., II, 1955, 53).

Значення в інших словниках

1. складаний — склада́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. складаний — Який можна складати і розкладати завдяки рухомому поєднанню частин. Вж. зі сл.: будиночок, метр, ніж, стіл, стілець, гумовий човен, драбина, ложка, крісло, ліжко; меблі. Цілими годинами вона просиджує на складаному стільчику перед мольбертом (Б.Антоненко-Давидович).  Літературне слововживання
3. складаний — -а, -е. Якого можна складати завдяки рухомому поєднанню частин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. складаний — СКЛАДА́НИЙ, а, е. Який можна складати завдяки рухомому поєднанню частин. Василеві він подарував складаний ножик з двома лезами й з шилом! (С. Скляренко); Мічурін сидів на складаному стільці біля деревця (О. Довженко); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
5. складаний — Скла́да́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. складаний — Складаний, -а, -е Складной. Складаний ніж. Чуб. VII. 406. Левиц. Пов. 228.  Словник української мови Грінченка