скоком-боком
СКО́КОМ-БО́КОМ, присл. Роблячи різні стрибки на всі боки.
— Вам би в ваших літах скоком-боком та вибриком! Отак-о! — І Христина підібрала трошки руками сукню і вдарила тропака, а потім зробила кілька скоків козачка легенько (Н.-Лев., VI, 1966, 9);
// Стрибаючи не прямо, а вбік.
Дивлюся — з поля щось біжить.. Я з переляку скоком-боком Та у бур’ян (Гл., Вибр., 1951, 187);
*Образно. Нишком та скоком-боком таки доступилися дехто з людців та закинули панії про всякі економічні справи (Дн. Чайка, Тв., 1960, 66).
Словник української мови (СУМ-11)