сколупаний
СКОЛУ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сколупа́ти.
Діл був увесь сколупаний (Н.-Лев., III, 1956, 152);
Катран.. зійшов на сколупаний дощами і степовими вітрами перон станції (Мокр., Слід.., 1969, 16).
Словник української мови (СУМ-11)