скомбінований
СКОМБІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скомбінува́ти.
В трьох драмах сього автора [М. Метерлінка] я справді бачу нові елементи штуки, скомбіновані з великим талантом (Л. Укр., V, 1956, 308);
Просто скомбіновані акорди, без хитрих модуляцій, а тим часом скільки почуття, скільки душі в ній, в сій простій, простенькій пісні!.. (Хотк., І, 1966, 53);
Злочин доведений на підставі старанно підібраних і скомбінованих свідчень (Кол., Терен.., 1959, 271).
Словник української мови (СУМ-11)